Тиша....... Темрява..... Ти робиш крок вперед.. крок в ніч... Куди ти йдеш ? І сам не знаєш. Ти робиш крок - полум'я темряви огортає тебе. А тиша давить на вуха. Де я? - задаєш ти питання собі, а відповіді немає. Ти робиш ще один крок. Куди ти йдеш ? Що чекає тебе попереду ? Чи хто ? ти не знаєш... не відаєш. Навіть не можеш зрозуміти навіщо кудись йти, але відчуваєш серцем, ні, душею чи навіть всім своїм єством , що потрібно йти йти далі.... зробити ще один крок, але тиша тебе тримає. Вона давить на твої барабанні перетинки, хочеться волати від страху, що ти втрачаєш глузд, від болю який пестить твій розум... і ти робиш крок. Що означають ці кроки для тебе? Чи не хочеш ти зупинитися і подумати про те, навіщо тобі йти кудись. Навіщо.... ти відганяєш ці думки і вкотре робиш крок... крок вперед Самотність прийшла нізвідки. Вона пригорнула тебе, як коханка в юності. Ти не можеш опиратися їй.... Самотність..... біль.... тиша.... темрява.... ні звуку... ні променю світла... Лише ти...