Іноді буває так - подивишся трейлер якогось фільму і починаєш розуміти, що це той фільм який ти хочеш подивитися. І зачасту трапляються розчарування. "Хмарний атлас" виявився не таким.
Я очікував цей фільм, хотів на нього піти до кінотеатру, але багато "але" завадило цьому. А потім Я довго чекав версію в хорошій якості з українською озвучкою. А потім.... а потім... Довго відкладав перегляд цього фільму на потім, що встиг прочитати книгу (російською). Правда в перегляді фільму мені це трішки допомогло, але в той же час і викликало певні невдоволення фільмом.
Фільм починається з музики і з неї він складається. Музика пронизує його від початку і до самого кінця. Змушує серце тріпотіти в очікуванні повороту сюжету, дії, слів. Вона підкреслює все сказане і доповнює несказане. Один з небагатьох фільмів, де саундтреки чіпляють тебе за живе і не відпускають до кінця. Але це може і через те. що я люблю класичну музику, а у фільмі саундтреки зроблені в цьому напрямку.
Триває фільм 3 години. Не мало і не багато, але в кінотеатрі мені було б складно його подивитися хоча б через те, що потрібно було б десь доню прилаштувати на 4 години десь.
Незважаючи на такий великий час у фільмі не було показано багато сюжетних ліній що, після книги, викликало маленьке невдоволення. Дуже сподобалася лінійність фільму - тут показують одночасно різні часи і різних героїв стрибаючи сюжетами через епохи. В книзі розповідається частина історій героїв почергово.
Герої... Тут можна було б багато говорити як вони були зіграні, але я не пізнав Г’ю Ґранта ні в одній ролі, а Тома Генкса пізнав лише в 2-х. А те що я інших акторів не пізнав, також говорить про те, що гримери працювали чудово.
Розповідати сюжет я не хочу. Хтось вже бачив фільм, хтось ще ні. Але. на мою думку, фільм вартий тих 3-х годин, які ви на нього витратите. Я не пошкодував про це. І цей фільм підкреслює виняток в тому, що зараз мало фільмів які хочеться дивитися, а після перегляду яких не виникає відчуття дарма згаяного часу.
Окремої подяки заслуговує робота студії "Le Doyen". Якщо на початку я ще мав сумніви відносно голосів, які озвучували фільм та їхніх інтонацій, то наприкінці фільму я був переконаний в тому, що вони так і повинні звучати ).
Єдине, про що я шкодую, що не зміг прочитати книгу українською... Але таке життя в Україні...
Я очікував цей фільм, хотів на нього піти до кінотеатру, але багато "але" завадило цьому. А потім Я довго чекав версію в хорошій якості з українською озвучкою. А потім.... а потім... Довго відкладав перегляд цього фільму на потім, що встиг прочитати книгу (російською). Правда в перегляді фільму мені це трішки допомогло, але в той же час і викликало певні невдоволення фільмом.
Фільм починається з музики і з неї він складається. Музика пронизує його від початку і до самого кінця. Змушує серце тріпотіти в очікуванні повороту сюжету, дії, слів. Вона підкреслює все сказане і доповнює несказане. Один з небагатьох фільмів, де саундтреки чіпляють тебе за живе і не відпускають до кінця. Але це може і через те. що я люблю класичну музику, а у фільмі саундтреки зроблені в цьому напрямку.
Триває фільм 3 години. Не мало і не багато, але в кінотеатрі мені було б складно його подивитися хоча б через те, що потрібно було б десь доню прилаштувати на 4 години десь.
Незважаючи на такий великий час у фільмі не було показано багато сюжетних ліній що, після книги, викликало маленьке невдоволення. Дуже сподобалася лінійність фільму - тут показують одночасно різні часи і різних героїв стрибаючи сюжетами через епохи. В книзі розповідається частина історій героїв почергово.
Герої... Тут можна було б багато говорити як вони були зіграні, але я не пізнав Г’ю Ґранта ні в одній ролі, а Тома Генкса пізнав лише в 2-х. А те що я інших акторів не пізнав, також говорить про те, що гримери працювали чудово.
Розповідати сюжет я не хочу. Хтось вже бачив фільм, хтось ще ні. Але. на мою думку, фільм вартий тих 3-х годин, які ви на нього витратите. Я не пошкодував про це. І цей фільм підкреслює виняток в тому, що зараз мало фільмів які хочеться дивитися, а після перегляду яких не виникає відчуття дарма згаяного часу.
Окремої подяки заслуговує робота студії "Le Doyen". Якщо на початку я ще мав сумніви відносно голосів, які озвучували фільм та їхніх інтонацій, то наприкінці фільму я був переконаний в тому, що вони так і повинні звучати ).
Єдине, про що я шкодую, що не зміг прочитати книгу українською... Але таке життя в Україні...
Коментарі
Дописати коментар