Наприкінці місяця серпня розпочав я читати "Ім'я рози" Умберто Еко . За весь час не читав жодної його книги і совість мене таки заїла. Фільм то я бачив ). Розпочав його читати і .... не зміг дочитати. відклав на половині. Ні, не через переклад Мар'яни Прокопович який просто чудовий. Завдяки цій книзі я почав згадувати слова української які вже позабув. Це було приємно і дивовижно. Заодно і потролив кума словом "гостинець" коли він почав розповідати, що його дістала "філіжанка" в "Боті" Кідрука. Але дочитати книгу не зміг. Зазвичай, як що таке трапляється, то я просто відкладаю таку книгу в бік і повертаюся до неї коли з'являється настрій. Але не знаю, коли повернуся до цієї книги. Тоді, коли я відклав Еко в бік, то вирішив почитати щось в іншому жанрі. Випадково натрапив на статтю про нову книгу Джо Аберкромбі "Герої" і зрозумів, що я то і старих не читав. Тому викачав трилогію "Перший закон" і вже дочитую трет...