"Благородні покидьки" Скотта Лінча

Обмани Локкі Ламора
Локкі Ламора. Незаконнонароджений бретер, що став знаменитим "бандитом-джентльменом". Він і його друзі готові на все, щоб пробитися нагору - у суспільство, шлях в яке їм замовлений. Однак блискуча афера, яку задумав Локкі, бере несподівано небезпечний поворот - адже він випадково стає на шляху у легендарного пірата на прізвисько Сірий Король. Починається довге протистояння сильних і хитромудрих людей, приречених боротися до перемоги - або загибелі!




Червоне море під червоним небом

Пригоди Локкі Ламора , незаконнонародженого бретера, що став знаменитим "благородним розбійником", тривають. Тепер доля привела його в далекі західні моря і зробила найлегендарнішим з "джентльменів удачі", що ходили коли-небудь під чорними вітрилами. Однак Локкі та його вірний друг і помічник Жеан як і раніше вірні своїй давній мрії - пограбувати легендарний столичний ігровий будинок, де на кін щоночі ставляться величезні статки. Якщо цей зухвалий план вдасться втілити в життя - вони будуть купатися в золоті. Але якщо Локкі та Жеана спіткає невдача - смерть їх буде жахлива. Бо господаря закладу, який вони мають намір пограбувати, бояться навіть жорстокі і безстрашні бандити ...


З літературою майже як з Герценом, але замість "Що робити" часто постає питання - що ж його почитати. Після невеликого відгуку на "Перший закон" Джо Аберкромбі я почув схвальні слова на адресу Скотта Лінча, то вирішив почитати його і...

І навіть не знаю, що сказати про нього. Написано книги непогано (так, саме книги. адже вийшло 2 книги в серії і начебто на підході третя) і до цього в мене претензій немає. Але виписуючи світ він допустився дуже багатьох помилок, які я не можу зрозуміти. Та й одночасно вони і псують всі відчуття від книги. Скажу більше - світ ніякий. Дуже багато задано натяків про якихось Древніх і жодної відповіді. Злочинці носять італійські імена, досить багато традицій злочинного світу мафії. Та й світ Камори дуже нагадує Венецію.

Стандартно розписувати сюжет не буду. Перша книга починається дитинством Локі і він тут же стає дорослим. Ситуацію трішки виправляють інтерлюдії, які відносять нас в минуле (дитинство). Але не дивлячись на все це залишається дуже питань до світу, до його минулого.

Друга книга починається з того, що Локкі і Жеан, його товариш з попередньої книги, тримають один одного на мушках самострілів і... до цього моменту ви повернетеся лише під самий кінець книги. Окрім того в цій книзі вже немає інтерлюдій, як в попередній. Але розписано тут все більш рівніше. Але закінчення мене взагалі здивувало. Відчуття продовження залишилося, але при тих умовах, в які автор поставив головних героїв стало дуже сумнівним.

І ще... якби описи даних книг відповідали справжності.. Але реклама, як завжди, мало спільного з справжнім продуктом. Таке відчуття, що той, хто писав анотацію книгу не читав.

Висновок можу зробити лише один - не зачепило. Написано непогано, цікаво. Але називати Лінча Мартінсом 21-го століття то занадто. Та й Мартінс не є таким вже й генієм ).  Просто один з письменників-фантастів. І чи буду я читати третю книгу, яка начебто вийшла недавно я не знаю. Під великим питанням це, хоча про юність Локі може і буде цікаво почитати. Якщо автор не буде пхати тих Древніх направо та наліво з їхнім Древнім склом, Древніми баштами та іншими продуктами життєдіяльності древніх.