Зараз я впевнений, що якби я почав його читати раніше я б його не зрозумів. І не я один в цьому переконаний. Ось як сказав мій анонімний співбесідник на одному форумі:
До повного розуміння Бердника, на жаль, духовно не дозріло навіть наше покоління - не кажучи вже про наше суперраціональне потомство. І дай Боже хоч колись наблизитися до нього нашим нащадкам. Зоряний Корсар та Вогнесміх -похапцем не почитаєш. А якщо поринеш - важко без блювоти повертатися в реальність.Бердник на початку 90-х блукав по Києву, наче Христос по Єрусалиму, проповідував Українську Духовну Республіку. Ось тільки ніколи було його слухати - всі гралися в Рокфеллерів...
І важко мені з ним не погодитися. В своїх творах він намагається об'єднати релігійні течії та філософські вчення в єдину концепцію, але також все це залишається просякнутим українським духом ).
Я переконаний, що багатьом сучасним письменникам було б чого повчитися в нього. І не дивлячись на певну наївність я готовий поставити знак вищої якості на його творчості. І просто рекомендую для читання. Хоча сучасність, мабуть, не дуже любить читати такі твори. Їм подавай жорстокість Мартінса, або страшкуватість Кінга... Сам таким був )
PS Коли починав писати я хотів розказати трішки про твір, але почав говорити про зовсім інше. Ні, не тому що немає про що там говорити, а тому - що кожен повинен сам відчути енергію цієї людини. І не сподівайтеся на легке читання, хоча воно може таки і здаватися.
PPS Згадав чому ж все таки вирішив звернути увагу на нього. Здається минулого року, або позаминулого, я бачив книги в книгарні Черкас. Якось це відклалося в пам'яті.
Коментарі
Дописати коментар