Обкладинка: палітурка (гибкий)
Сторінок: 592
Формат: 135x205 мм
Ілюстрації: кольорові та ч/б (вклейки)
Видавництво: «Клуб Сімейного Дозвілля»
Рік видання: 2013
ISBN: 978-966-14-5686-9
Аннотація.
Багато поколінь намагалися розгадати загадку загубленого міста інків Паїтіті. Згідно з легендами, саме в ньому старовинні племена заховали найбільші запаси золота. П`ятеро друзів вирушають на пошуки цього таємничого міста і, як не дивно, знаходять його. П`ятнадцятиметрова Твердиня напхом напхана золотом. Та чи вони перші, хто доклав зусиль для того, щоб легко розбагатіти?
Вони ще не знають, що з цих місць ніхто не повертався живим. Адже іноді життя набагато цінніше за золото...
Дану книжку хотів прочитати давно, але як поганому танцюристу щось та заважало - то задорога ціна електронної копії (тоді вона коштувала за 30 грн), то принциповість в некупуванні паперових книг. Але ось кум прикупив паперову книгу і дійшла черга в мене її почитати.
Маю прохання до тих, хто пише передмови до книг Макса - перестаньте називати його українським Майклом Крайтоном. Я розумію, що цим ви хочете, можливо, полестити йому, або підняти продажі книг - не варто так далі робити. Хоч він і пише технотрилери (іноді), але все таки він Макс Кідрук, а не Майкл Крайтон. Інша мова, інший стиль.
Книга читається доволі легко. Хоча в мене процес затягнувся на майже 2 тижні, але тут винна не книга, а розподілення часу. Місцями вона смішна, місцями затягує. Але місцями і виникає відчуття незавершеності якоїсь. Це стосується і певних розділів посеред книги і самого завершення її. Я, наприклад, так і не зрозумів що сталося з Сатомі, також невідома доля Ґрема Келлі. Та й доля Левка подальша була б цікавою, а то все якось завершилося так.. обірвано, чи що.
Але тут було багато чого і хорошого: я ось ледве не відправився в мережу шукати архіви The Guardian, але вчасно згадав, що щось вже читав про схожу ситуацію. І справді, ще восени панянка Віра писала про схожі відчуття і що вона таки відправилася шукати там статті. Так що здоров'я тобі Максе за реалістичність певних моментів, а панянці Вірі за те, що пошукала її там до мене :D і мені не довелося дарма витрачати час.
Якщо говорити про реалістичність, то прочитавши о першій ночі про "Фастум-гель" я ледве стримувався що б не розреготатися на всю кухню. Тим більше згадуючи історію з кумом. Правда, в нього все обмежилося коліном, але про результат я наслухався наступного дня :D
Джунглі.. це також було доволі реалістично описано і тут видно знавця своєї справи не в теорії, а на практиці. Це було дуже цікаво читати.
А тепер трішки і про дьоготь скажу пару слів
Як он вище зазначив - сюди мушу віднести певну незавершеність історій головних героїв. В подальшому хотілося б більшої завершеності, адже в "Боті" такого відчуття не було.
Також є проблеми з помилками. З граматичними, смисловими. Але це я б відніс на погану роботу коректорів та редакторів. Але бажання надавати їм по руках в мене не зникло і досі.
Про саме друковане видання. Тримаючи в руках будь-яку книгу цього видавництва я постійно пам'ятаю, чому я перестав купувати їхні книги. Тут мене дратує багато чого: від палітурки та прошивки/проклейки книги до укладання. От навіщо було вставляти 2 журнальних листи з купою маленьких фотографій в одному місці, якщо це можна було розкидати по всій книзі і зробити фотографії більшими. Нє, ну я розумію що хочеться удешевити видання, але не на стільки ж. Тут навіть є претензії до друку - від помарок на сторінках до надто світлого друку. І це дуже засмучує.
Да. Про ціну книги. Я не купив її восени в електронному вигляді через те, що її ціна тоді складала понад 30грн, на сьогодні ціна стала більш демократичною і на сайті видавництва можна купити лише 21.50 грн. В крайньому випадку саме така ціна світиться для мене :D. Це вже схоже на те, що видавництво все таки вирішило продавати електронні книги, а не виставляти їх по максимальним цінах. І хоча її вже можна знайти на торентах та онлайн-бібліотеках, але я рекомендував би все таки її купити. Адже цим ми, читачі, підтримаємо автора та ринок електронних книг. Все таки в нас він дуже слабкий.
PS Список музики, наприкінці книги, мені не дуже підійшов, тому місцями читання супроводжувала Кейко Мацуї
PPS сподіваюся, що скоро почитаю і "Зеландію" )
Коментарі
Дописати коментар