Опис: «Час смертохристів: Міражі 2077 року» - гостросюжетний політичний трилер, роман-антиутопія, написаний Юрієм Щербаком та виданий у 2011 р. видавництвом «Ярославів Вал». Сюжет роману розгортається напередодні Четвертої глобальної війни. Автор широко використовує прийом цитування таємних документів, які розкривають цинізм і подвійні стандарти акторів світової політичної сцени. Роман Юрія Щербака з’явився через двадцять років після написання автором останнього прозового твору (документальна повість «Чорнобиль»). Збагачений досвідом політичної, державної і дипломатичної діяльності, автор, екс-посол України в США, Канаді, Мексиці та Ізраїлі дає своє бачення того, що може статися з Україною в майбутньому.
Вже кілька разів траплялася ця книга на очі на поличках Флібусти. Цього разу таки викачав на подивитися "що ж воно таке". Ну що ж... дочекалася свого часу книга...
Побачивши її на полицях я не певен, що купив би її. Ця сама непевність залишається і зараз. А прочитавши біографію автора і те, що це прізвище забруднено скандалом навколо книгарні "Сяйво", то це також не вплинуло б на бажання поділитися з автором кревними, але мова тут буде йти про книгу, а не про автора.
Отже постапокаліптична Україна і Світ. Про світ вже стало дуже банальним, а от про Україну це для мене вперше. Шпигуни, війни, вбивства, зради - класичний набір фантастичного бойовика. Тут цього вдосталь, а от логіка сюжету... от в мене дуже багато питань до автора. Наприклад питання валюти - якщо світ поділено на анклави, то як може існувати світова валюта, яка ціниться вище за локальні валюти? От мені це не зовсім зрозуміло. Також в книзі можна зустріти дуже багато таких от ляпів, але незважаючи на все я дочитав книгу до кінця. Хоча бажання закрити її виникало. Що мене стримало? Навіть не знаю, але деякі моменти викликали дуже дивне відчуття "дежа вю".
Захоплена Росія викликає посмішку, але сам процес захоплення... читаючи все це виникало відчуття, що я читаю сценарій того, що зараз відбувається в Україні. Я навіть поглянув на дату видання, що б переконатися, що книгу написано не зараз в піку тому, що видають в Московії про Україну зараз. Але так, все це написано за кілька років до подій в Україні і від цього трішки лячно. І це стало тим, що утримувало мене від припинення читання її. Хоча ні, ще є певні доволі гумористичні моменти, які також не дозволили кинути читання. Іноді навіть думав, що це якась пародія на антиутопічні романи про майбутнє )
А так, то як фантастичний роман не викликав ніяких позитивних відчуттів. Про кіберпанк взагалі мови немає - де його тут знайшли не знаю, хоча може то через високотехнологічну зброю чи суперкомп'ютер, які згадуються в книзі, її віднесли до цього жанру, але скажу таки, що дарма. Один з небагатьох випадків, коли я не шкодую, що я не можу цю купити книгу в електронному вигляді чи паперовому.
Радити чи нє? Таки не знаю. Подовження СПРОБУЮ почитати, але чи піде навіть не знаю. І коли то буде я також ще не вирішив. Ось така от фігня.
PS Щось я останнім часом більше читаю і дивлюся ніж пишу. Потрібно, потрібно виправлятися з цим питанням. Тому найближчим часом постараюся написати про все прочитане і проглянути.
Побачивши її на полицях я не певен, що купив би її. Ця сама непевність залишається і зараз. А прочитавши біографію автора і те, що це прізвище забруднено скандалом навколо книгарні "Сяйво", то це також не вплинуло б на бажання поділитися з автором кревними, але мова тут буде йти про книгу, а не про автора.
Отже постапокаліптична Україна і Світ. Про світ вже стало дуже банальним, а от про Україну це для мене вперше. Шпигуни, війни, вбивства, зради - класичний набір фантастичного бойовика. Тут цього вдосталь, а от логіка сюжету... от в мене дуже багато питань до автора. Наприклад питання валюти - якщо світ поділено на анклави, то як може існувати світова валюта, яка ціниться вище за локальні валюти? От мені це не зовсім зрозуміло. Також в книзі можна зустріти дуже багато таких от ляпів, але незважаючи на все я дочитав книгу до кінця. Хоча бажання закрити її виникало. Що мене стримало? Навіть не знаю, але деякі моменти викликали дуже дивне відчуття "дежа вю".
Захоплена Росія викликає посмішку, але сам процес захоплення... читаючи все це виникало відчуття, що я читаю сценарій того, що зараз відбувається в Україні. Я навіть поглянув на дату видання, що б переконатися, що книгу написано не зараз в піку тому, що видають в Московії про Україну зараз. Але так, все це написано за кілька років до подій в Україні і від цього трішки лячно. І це стало тим, що утримувало мене від припинення читання її. Хоча ні, ще є певні доволі гумористичні моменти, які також не дозволили кинути читання. Іноді навіть думав, що це якась пародія на антиутопічні романи про майбутнє )
А так, то як фантастичний роман не викликав ніяких позитивних відчуттів. Про кіберпанк взагалі мови немає - де його тут знайшли не знаю, хоча може то через високотехнологічну зброю чи суперкомп'ютер, які згадуються в книзі, її віднесли до цього жанру, але скажу таки, що дарма. Один з небагатьох випадків, коли я не шкодую, що я не можу цю купити книгу в електронному вигляді чи паперовому.
Радити чи нє? Таки не знаю. Подовження СПРОБУЮ почитати, але чи піде навіть не знаю. І коли то буде я також ще не вирішив. Ось така от фігня.
PS Щось я останнім часом більше читаю і дивлюся ніж пишу. Потрібно, потрібно виправлятися з цим питанням. Тому найближчим часом постараюся написати про все прочитане і проглянути.
Коментарі
Дописати коментар