Норвежець Ю Несбьо (нар. 1960 р.) у себе на батьківщині спочатку став відомим як економічний оглядач (він закінчив Норвежську школу економіки), потім як рок-музикант і композитор популярної групи „Di Derre”, а наприкінці 90-х ще й як письменник, автор серії романів про норвезького поліцейського Харрі Холе. Перший з романів серії – „Нетопир” (1997) був визнаний кращим детективом Скандинавії, удостоївся у критиків звання „миттєвого бестселера” й приніс автору престижну премію „Срібний ключ”.
У Сіднеї жорстоко вбито молоду норвежку Інгер Холтер. Для розслідування цього злочину на допомогу австрійським поліцейським приїздить детектив із Осло Харрі Холе. В Австралії на нього чекає багато несподіванок. Тут він зустрічає й втрачає друзів і кохання. А пошуки вбивці, подібного до страшного змія Буббора з легенд австралійських аборигенів, перетворилися на смертельний бій із загадковим ворогом...
Будучи прихильником фантастики я періодично звертаю увагу і на інші жанри. Наприклад на детективи. Але для більшості детективи це або щось американське (британське, французьке, на крайні випадок - німецьке), або російське чтиво. З українським якось сумніше в цьому жанрі, хоча вже почав знайомство з Кокотюхою, вшановував творчість Лапікурів і планую почитати Волкова. Про скандинавську літературу в цьому випадку чомусь і не згадуєш, а дарма. Першим відкриттям для мене став Стіг Ларссон зі своїм "Міленіумом" (та ще й перед цим встиг трішки подивитися фільмів по цим книгах, які показувало НТН), а потім мені трапився на очі фільм "Мисливець за головами" який, не дивлячись на пізню пору, я додивився до кінця, та ще й в титрах дізнався, що фільм знято за книгою Ю Несбьо. Потім порившись в книгарнях та полиставши його книги виникло бажання його таки почитати. Спочатку вирішив читати українською, але перших книг про Харрі якось не траплялося в магазинах, а купувати російською давно не маю звичку. Пірати тут також підкачали і знайти їх українською доволі проблемно... А потім мені сказали, що там ще й переклад не дуже вдалий. а ще пізніше я дізнався про те, що переклад цих книг "Фоліо" робить з російської (фуфуфуфуфу так робити). Так що вирішив чесно почитати те, що лежить в мережі.
Звичайно доволі пізно відкривати для себе книги, які написано ще в 1997 році, але з чогось починати варто. В принципі для цієї книги не міг знайти причин чого її не потрібно читати: доволі добре написано, доволі добре описано. Загалом зрозуміло чому книгу визнали кращим детективом 1997 року в Скандинавії. Єдине до чого в мене були питання - до перекладу на російську фраз з англійською. Місцями я щелепу намагався підняти з підлоги. Але то вже таке.. Ще одна причина не читати "Фоліо", що б не думати, що перекладачі без знання англійською працюють на українські видавництва.
Дуже сподобалося те, як автор подає Австралію та власне Сідней. Не знаю як то там відносно сьогодення, але рай для геїв та трансвеститів в 90-х там описано доволі реалістично. Доволі добре доповнюють книгу та атмосферу міфи аборигенів. Здається також, що саме цими легендами Ю робить підказку читачеві, але я, наприклад, майже до самого завершення не знав хто таки вбивця.
Іншим, що дуже чіпляє в книзі це те, як описано головного героя та, в цілому, і другорядних також. Історія Харрі з його минулого, яке зробило його таким як він є. Любовна лінія з Біргіттою і боротьба з минулим і теперішнім. Нові друзі та нові втрати. Дуже вдало все поєднується. І дуже шкода розлучатися з тими героями, яких автор вирішив таки прибрати зі сторінок книги.
До речі про минуле Харрі. Доволі цікаво було читати про те, як поліція Скандинавії прикрила його провину в аварії, в результаті якої загинув його напарник і вина за яку була покладена, власне, на загиблого. Навіщо псувати життя живій людині... Доволі дивний підхід, але який чомусь не дивує в реаліях нашої країни. Хоча в наших реаліях з нього б ще мзду вимагали, що все так провернути. А там нє, живи, працюй і більше не бухай на роботі. Дивні ці скандинави.
В завершення можу сказати, що авто таки потрапив в категорії тих, кого буду читати. І було дивно читати на флібусті порівняння його з Донцовою. Мабуть ті, хто так робив нічого окрім Донцової і не читав.
Висновок - читати далі буду. Чи буду читати українською його? Лише при умові, що переклад робили або з англійської або норвежської. Читати лажі перекладу з не дуже вдалого перекладу російською все таки не хочеться.
Висновок - читати далі буду. Чи буду читати українською його? Лише при умові, що переклад робили або з англійської або норвежської. Читати лажі перекладу з не дуже вдалого перекладу російською все таки не хочеться.
Десь так.
Коментарі
Дописати коментар