«Останнє бажання» - перша книга з фентезійного циклу «Відьмак» польського письменника-фантаста Анджея Сапковського.
Головним героєм циклу є Геральт із Ривії, відьмак - мисливець за монстрами, що становлять загрозу для життя людей. У дитинстві йому, як і іншим відьмакам, за допомогою мутацій були додані високі бойові якості: велика сила, миттєва реакція, прискорений метаболізм і висока регенерація. Основна робота Геральта — за гроші знищувати небезпечних чудовиськ.
Цикл «Відьмак» відноситься до піджанру «постмодерністське» фентезі. Даний напрямок за загальною стилістикою помітно відступає від «канонів» жанру «епічного фентезі», породжуючи близький до історичного роману, жорсткий і натуралістичний різновид. Замість чіткого поділу добра і зла, Сапковський малює картину жорстокого середньовіччя, в якому ведеться боротьба народів і держав. Автор не вирізняє ніяку із сторін більш симпатичною і явно позитивною, а описує жахи війни і ксенофобії. При цьому Сапковський нерідко вдається до опису натуралістичних сцен насильства.
Спроба перекласти першу книгу знаменитого відьмацького циклу, використовуючи переважно українські лексичні засоби.
Як глибоко переконані перекладачі, світ, описаний знаним майстром фантастики, дуже близький до того, який ми знаємо з власної історії.
Рекомендується для читання тим, що люблять Сапковського і мовно-стилістичні експерименти.
Ось так от. Один з тих небагатьох випадків, коли опис займе, скоріше за все, більше місце ніж сам відгук. Адже це та книга, про яку не потрібно говорити багато, тому що знайдеться не дуже багато людей, які не знайомі з циклом романом про білоголового мисливця на нечисть.
Своє знайомство з творчістю пана Анджея я розпочав з маленького оповідання в "Антології польської фантастики" та ще й українською мовою, та ще й на початку 90-х років. Скільки часу спливло з того дня. Аж навіть якось трішки болісно стало. Неначе тільки недавно я відкрив ту книгу, а вже й 20 літ життя немає... Але мова не про це. Тоді, коли я почав читати те оповідання в мене було одне єдине бажання - хочу продовження, але продовження не було в тій книзі. І лише років за 10 я згадав про те, що я хотів прочитати ті книги і перелопатив існуючі тоді бібліотеки лиш щоб згадати автора і назву твору. Мені це вдалося тоді і, хоча це було і російською, але я прочитав всі книги циклу. І він надовго зайняв поважне місце в моєму власному рейтингу. Вже пізніше в мене виникло бажання придбати книги про "Відмака", але на той момент я вже хотів мати в своїй бібліотеці їх українською. Не склалося.... Не склалося попри те, що вже був правовласник в Україні який чи то не захотів ризикувати, чи то щось йому завадило але навіть перша книга не побачила світу українською.
На Толоці українською книгу переклали ще кілька років тому, але я вирішив її не читати, так як переклад було зроблено з перекладу... з перекладу російською мовою. Боюся, що там могли бути якісь неточності які потягли за собою їх і в україномовний переклад. Тому довелося відкласти до кращих часів. Але не досить давно я прочитав останню книгу про відьмака Геральта, яка хоч і вийшла минулого року, але за часом являється точкою відліку в історії відьмака і... і її переклали українською мовою "Дівчата райської яблуні". І хоча до самого перекладу в мене були певні зауваження я вирішив і далі за ними спостерігати очікуючи перекладу наступних книг. Нарешті дочекався ). На жаль на їхньому сайті ви вже не знайдете "Останнього бажання", так як його довелося їм звідти прибрати через чиїсь претензії (дізнався про то випадково, коли радив товаришу їхній сайт, а він не знайшов там книги), але сам переклад доступний і на інших ресурсах.
Отже "Останнє бажання"... До "відьмина" я вже звик з попередньої книги тому тут мені це слух вже не надто різало, хоча сказати, що то було приємно все таки не можу. Та й два рази перекладачі вжили слово "відьмак" і це трішки здратувало мене. Ну не зовсім два рази, там було трішки побільше, але оскільки то були дві різні ситуації то буду вважати за два рази. Але це дрібниці. Помилки - я таки помітив кілька "одурківок", але в яких місцях вже не пригадаю тому акцентувати увагу на цьому не буду. Просто скажу, що таки вони були. До стилістики зауважень в цілому не маю. З приводу іншої біди, яка яскраво проявлялася в попередній книзі - діалектизми, - тут їх майже не було. Було трішки старих і нині маловживаних слів, але не настільки незрозумілих, щоб я ото комплексував. Хоча все таки просив би, для більш вибагливого читача, робити знесення пояснень до таких слів.
Наче все таке по перекладу. Якщо сказати коротко, то дівчата добре потрудилися над ним і я раджу прочитати книгу всім любителям цього циклу, а також тим, хто полюбляє цей жанр. А з мого боку їм шалена вдячність і прохання перекладати і надалі.
Де взяти книгу... Книга доступна на Толоці Гуртом, але оскільки там два переклади, то прошу звертати увагу на той реліз, який виклала пані tin-tina.
Ось так от....
Коментарі
Дописати коментар