Передмова від СК: Коли отримав цей текст від Галки то я довго думав... Адже все таки маю маленьке відношення до Кіношоту.. З іншого боку, в свій час пообіцяв Галці, що її тексти будуть публікуватися без редагування і правок.. і всі.. Ось добре все подумався викладаю цей текст і пішов багато думати
Давно Черкаська Галка не вилітала в люди. А тут як вилетіла, так аж приземлилася серед режисерів, кіноманів і просто звичайних черкаських гав. Черкасами гудів фестиваль кіно. Ну, як кіно, полукіно, я б сказала, бо ж крутили короткометражки. Ага, да, я тож спочатку прикола не зрозуміла. Проте. Виявляється в Че таке полюбляють, ба більше – таке полюбляють і в Україні, і за кордоном. Це підтверджують фільми, які безупинно крутили: то в музеї краєзнавчому, то в Долині троянд. Так ото відбувався, кажись уже вдруге, Черкаський «КіноШот». Воно і в назві – кіно і постріл. Тіпа стрєльнули, но бистрєнько.
Зібралися на фест, значить, одні слівки нашого міста. Та такі слівки, знаєте, які трішечки в каву додають, аби смак не зіпсували, наче і небагато, но нада. Так і тут. Народ не зацінив, люду було мало. Чи то затяжні вихідні вплинули та картоплі-шашлики там усілякі, чи то і справді інтелектувалів-візуалів у Черкасах не так і багато. Но: організатори старалися. Старалися дуже. Запросили різних гостей, серед яких і представники київської богєми, і режисери із плаксивими фільмами про «Донбасс радной», і ще з якогось там фесту приїжджали, але Галка не слухала, бо в залі музєя стало дуже жарко і я полетіла собі на вулицю.
Три дні тривало се дійство, і три дні не могла пролетіти повз, але і довго сидіти там не могла теж. Усе ж – це вам не повнометражну кіношку дивитися 3 години в зручному кінотеатрі, а багацько маленьких кіношок, які несуть багато інфи різної тематики. Тре перерви, щоб переварить, подумать, в сердечку щось залишити, а їх не було. Як і воздуха не було, да-да, пишу це ще раз, бо, бліііін!!!!! Тут закидон роблю музейникам – такий кінозал, потенціал має (знаю, що прєставлєнія там була весною давала якась мала група тєатралів), а ось ця радянська атмосфера без повітря просто таки змушує мозок витекти через вуха. Ну да ладно, до фесту то причетне так-сяк.
Шо ше вам сказать. Музика ще була – перед показами у Долині давали живой джаз, це потішило. Особєнно потішило черкасців старшого віку, які кіно, може, і не хотіли дивитися, но під джаз даже пританцьовували та стільчиках перед сценою. Алкоголю буть не должно було, но…. Но не вміють наші дивитися кіно і без вінішка. Тому таких троха присоромлювали і ганяли, поліцією шугали, тож вінішко бистренько пішло додому в сумці разом із глядачами.
Ага, да, забула сказать, у журі цього року були магавумні і круті кінокритики, журналісти і режисери. Кого не було – так це журналістів, яки могли б з цими метрами і для себе про щось поспілкуватися. А шкода, хоча і сама Галка таких сурйозних людей злякалася, думаю, ладно уже, не мішатиму богємі.
Вопшем, мій висновок: дайош «КіноШот» ще. Тілько якось треба, думає собі Галка, більше підтримки такому заходу: і від влади (на такий захід геть ніхто із владців і не прйишов воше – не нада воно їм), і від людей (ну люди, ладно, розумним бути важко, знаю, це ж думать нада, час тратити, краще ж шашличка пожарити). Тут оргам скажу: обирайте якийсь час кращіший, шолі, ну правда, офіційні вихідні для нашого народу переважать, будь-який інтелектуальний захід. А вопше, молодці. Молодці усі, хто цей сезон весна-літо щось то таки робили для нашого міста і його мистецько-культурно-інтелектуального розвитку, фух, єлі написала то довге слово.
Невідома Черкаська Галка
Коментарі
Дописати коментар