Сюжет:
Коли Рік Декард, мисливець за головами, отримує завдання ліквідувати групу андроїдів «Нексус-6», що нелегально проникли на планету Земля, він сприймає це як подарунок долі, як свій шанс врешті-решт втілити заповітну мрію свого життя – стати власником справжньої живої тварини. Однак у цьому похмурому постапокаліптичному світі ніщо не є настільки простим, як видається, і місія Декарда швидко перетворюється на кошмарний заплутаний калейдоскоп подвійної гри та обману, де мисливець, сам того не помічаючи, поступово перетворюється на здобич
В рамках проекту #КнигиUA пропонуємо відгук на книгу "Чи мріють андроїди про електричних овець?" Філіпа К. Діка, яку було видано проектом "Komubook"
📈 оцінка 9 з 10
Уже доволі давно є прихильником кіберпанку, тому коли платформа Komubook оголосила збір коштів на друге видання «Чи мріють андроїди про електричних овець?», часу не гаяв, і, долучившись до проекту, дочекався свого примірника.
Отже, одразу поясню, що писака з мене такий собі, та й мені ще як заповзятому фанату кіберпанку йлюдині упередженій, дуже важко описати свої емоції зрозумілим текстом. Тому вирішив про кіберпанк не писати взагалі. Хоча книга беззаперечно є культовою класикою літературного кіберпанку, й ціла низка речей, що описав Дік стали фундаментальними в жанрі, але роман набагато глибший та філософський, до того ж доволі моторошний та жорсткий.
Як часто буває з геніальними творами, а цей саме такий (пам’ятаєте ж, я упереджений), не дивлячись на те, що він написаний Філіпом К. Діком у 1968 році, жоден з його посилів не втратив актуальності. Щоб не спойлерити важко щось пояснити, тому просто прочитайте книгу, ви знайдете там все, що притаманне сьогоденню: збочену релігії, культурних ідолів, що давно втратили людські якості, пошуки сутності та цілей, відсутність важливих емоцій у цілих поколінь людей, проблематику психічних та нервових розладів та інше.
Ще коротенько про українське видання: раніше я читав цей роман російською в електронному вигляді, переклад старенький від видавництва «Центрполиграф». На мою, упереджену, думку, український переклад (друге видання) однозначно якісніший та цікавіший.
Оформлення книги: шрифт, папір, палітурка все це на тверду четвірку. А якщо враховувати що роман видавався за принципом краудпаблішингу, то видання безцінне.
Якщо я вас не переконав, то ось декілька поважних аргументів:
- номінований на премію «Неб'юла» за найкращий роман 1968 року. 1998 він посів 51-е місце в списку «Найкращі НФ-романи всіх часів до 1990 року» (Locus Poll Award);
- за мотивами роману знято не менш культовий фільм «Той, хто біжить по лезу» з Гаррісоном Фордом у головній ролі (але фільм має мало спільного з книгою).
Коментарі
Дописати коментар