Я знаю, що ти прийдеш. Дзвінким сміхом увірвешся в моє життя і зміниш його назавжди. Я знаю це, тому що ми вже пов’язані всіма силами Всесвіту, попри час, простір, плетеницю минулого й майбутнього, попри дійсне й бажане, бо це наше з тобою призначення.
Я знаю, що ти прийдеш – і межі мого світу стануть ширшими втричі. Одна душа обирає іншу, щоб через неї відвідати цей світ і здійснити вищий задум. Одне за одним ми приходимо сюди, тож я знаю, що ти вже готуєшся до цієї подорожі. І знаю, що ти обираєш мене.
Я знаю це, бо ти вже живеш у моєму серці, у безмежжі людських почуттів, у кольоровому океані людської душі. Я знаю, що ти прийдеш, і вже ніколи, ні в цій реальності, ні в іншій, я не буду сама, а ти завжди будеш зі мною.
Я знаю, що ти прийдеш. Відкриються нові смисли, завершаться старі програми, зруйнуються бар’єри й подолаються усі страхи – мої й твої. Я знаю, тобі страшно теж, тому ти й не поспішаєш. Це бентежить, сковує й навіює сумніви «чи варто?». Варто! Бо ми крок за кроком усе пройдемо разом.
Чому я знаю це? Тому що мені страшно теж. Проте я на тебе чекаю, бо ти точно прийдеш. А поки ти лише плануєш це, я вже знаю як лунатиме твій сміх, що ти полюблятимеш і як шалено ми радітимемо сонцю, вітрові, снігу чи дощу. Ти навчиш мене новому, а я передам тобі те, що вже відомо, й відпущу, коли настане час.
Я знаю, що ти прийдеш, бо я – твоя Мама.
Коментарі
Дописати коментар